НАБУ провело обшуки у одного з керівників "Великого будівництва" - голови ВЦА Дніпропетровської області Валентина Резніченка та його оточення, які під час вторгнення РФ у 2022-му році перевели з держбюджета понад 1,5 мільярди гривень на фірму, яка оформлена на подругу голови ВЦА - фітнес-тренерку у спортклубі.
Коли журналісти оприлюднили цю скандальну історію, здавалось, офіс президента, який курує "Велике будівництво", мав би якось відреагувати.
Ну хоча б відсторонити від посади високопосадовця на час розслідування. Але президент Зеленський взагалі ні слова не сказав про цю історію, і ніяк не пояснив, чому його підлеглий, призначений указом президента, в такий час витрачає кошти платників податків на фірму своєї подруги. Хоча Зеленський мав сказати - бо це ж не його власні гроші, за ці 1,5 мільярди на фронт можна було б закупити 15 тисяч квадрокоптерів Мавік-3, основних засобів нашої аеророзвідки, які зараз замість держави постачають за власний рахунок платники податків.
Навпаки, щоб показати, що Резніченко діє за погодженням з президентом, Зеленський запросив голову ВЦА у поіздку до Херсону, де Цензор.Нет отримав ось це красновомне фото: як всемогутній голова ОП Андрій Єрмак тисне руку Резніченку за спиною Зеленського. Символ очевидний - рука руку миє та прикриває.
Але Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура показали, що навіть коли влада не відповідає на запити суспільства та журналістів та цинічно мовчить, закон в Україні починає працювати.
І тому по голові ВЦА та усьому його оточенню порушена кримінальна справа, проведені обшуки, проходять процесуальні дії.
Дякую детективам та прокурорам, які взяли на себе відповідальність та показали, що прикривати власні оборудки війною неможливо і незаконно. будемо слідкувати за цим знаковим процесом.
Очевидно, що виведення грошей на фітнес-тренерок було узгоджено з фісом президента, і тому подальше розслідування виведе і на інших фігурантів цієї фотографії, які поки що себе відчувають безкарними.
Юрій Бутусов, facebook.com
Видео YouTube не загружено без разрешения категории «Внешние медиа».
Читайте також:
Видео YouTube не загружено без разрешения категории «Внешние медиа».
Все той же Єрмак
І найцікавіша зміна в питанні абсолютизації влади – це поява неофіційного, але реального віцепрезидента.
Вплив голови ОПУ Андрія Єрмака неможливо порівняти з жодним його попередником. Ні Дмитро Табачник за часів Кучми, ні Віктор Балога за часів Ющенка, ні Сергій Льовочкін за часів Януковича – і близько не могли впливати на той масштаб проблем, якими нині займається Єрмак.
Чинний голова ОПУ залучений у всі можливі питання внутрішньої та зовнішньої політики, курує надскладні процеси типу отримання безпекових гарантій Україною.
Єрмак займається міжнародними переговорами, санкціями, обміном полонених, регулярними контактами з радником Байдена Джеком Салліваном, внутрішньою політикою, розстановкою кадрів на найвищі посади та навіть протягує на посаду посла колишню сексологиню без дипломатичного досвіду.
"Ви думаєте, Кулеба – міністр закордонних справ? Телефон Єрмака – от Міністерство закордонних справ", – зухвало іронізують співрозмовники УП на Банковій.
В Україні не залишилося жодного органу влади, на який би не зміг впливати Єрмак.
Це при тому, що в українському законодавстві ви не знайдете документ, який би давав право голові ОПУ впливати на чиновників за межами Офісу.
На своїй посаді Єрмак зумів так вибудувати позиціонування і близькість із президентом, що політичний клас сприймає їх як одне ціле. Те, що голова ОП залишився поруч із президентом у час війни, ще більше їх зблизило.
За іронією долі, пов'язаність із Зеленським не передає голові ОПУ великих симпатій з боку пересічних українців.
Наскільки до прем'єра Шмигаля нічого "не липне", настільки до Андрія Єрмака пристає навіть найдрібніший негатив.
Як наслідок, попри нечуваний вплив і широту контактів, уявити будь-яке самостійне політичне майбутнє глави ОП без Зеленського надзвичайно складно.
Офіс президента готує звільнення Олега Татарова?
Це ж рівняється - вистрілу собі в ногу. Але Вашингтонський центр сказав: треба. Інакше - санкції. А тоді прийдеться чистити весь токсичний ОП, як з Вовком і ОАСК.
Адже правильно і по ЗАКОНУ було б під оплески 99% українців відразу в СІЗО...
Читайте також:
Почему Ермак атакует друзей Президента?
Про чортів у владі: Микитась зізнався у зв’язках із Татаровим (Відео)
В Україні є кілька недоторканих персон, які стають проблемою для Зеленського
Комментарии
52 вересня під час зустрічі Омбудсмана Дмитра Лубінця з громадськими організаціями, які інституційно посилюють НПМ, сторони обговорили подолання викликів у подальшій роботі механізму.
Омбудсман відрекомендував громадськості Артема Володіна, який має очолити напрям роботи щодо місць несвободи. Через воєнний стан конкурсу на цю посаду не проводили, тож департамент очолила людина, яка до цього не була дотична до питань НПМ і не має правозахисного досвіду.
Артем Володін – кандидат юридичних наук, працював в органах самоврядування та прокуратури.
23 червня 2010 року експрем’єр-міністр Микола Азаров призначив його на посаду заступника міністра охорони навколишнього природного середовища, яку Володін обіймав до 10 квітня 2011-го.
З відкритих джерел відомо про зв’язки Артема Володіна з депутатом ОПЗЖ Ренатом Кузьміним. Так, Володін працював помічником Кузьміна, коли останній обіймав посади заступника секретаря РНБО та першого заступника генпрокурора України у 2013–2014 роках.
За даними ЦВК, Володін у 2014 році також був довіреною особою Кузьміна, який у єдиному загальнодержавному виборчому округу балотувався на пост президента України.
Артем Володін є батьком народної депутатки від фракції “Слуга народу” Дар’ї Володіної, яка раніше, як зазначає проєкт “Парламент.UA“, потрапляла в скандали, пов’язані з мовними законодавчими ініціативами та законом щодо ліквідації схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінювання об’єктів нерухомості.
Автобіографія з пакета документів, який Артем Володів подавав під час конкурсу на посаду члена Рахункової палати
Після Революції гідності Володін почав займатися приватною юридичною практикою, подавав свою кандидатуру на члена Рахункової палати та члена Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Позвонил знакомый. В 2014 году он воевал был ранен. Очень хотел жить с семьей в собственной квартире. Собрал деньги, свои и родственников. Далее – банальная история- номенклатурное воровство. Разумеется, безнаказанное. Обокрали его и сотни таких же легковерных украинских граждан совсем не бедные люди Микитась и Татаров. Второй страшнее из-за близости к президенту.
Говорили мы недолго. Связь в Украине плохая. Договорились встретится через день-два. Он, мой знакомый, опять служит. Но о квартире говорит неохотно. Понимает – не купит. Произнёс страшные слова: неужели ему, нашему Владимиру Александровичу не стыдно. Нас, таких легковерных сотни. Мы, обманутые, иногда встречаемся Но всегда без надежды. Однажды дочь горько сказала: «Папа, ты пролил кровь, был тяжело ранен. Ради этих двух мерзавцев?» Нет, не ради них, совсем нет.