Володимир Зеленський звільнив Ростислава Шурму з посади заступника голови Офісу президента. В ВП він відповідав за економіку та енергетику.
ЗМІ називають найвірогіднішим наступником Шурми Олександра Камишина, міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Напередодні подав до Верховної Ради заяву про звільнення з посади міністра.
Президентський указ про звільнення Ростислава Шурми складається з одного речення. Про причини в ньому не йдеться.
У допису у своєму фейсбуку, що з'явився після указу, Ростислав Шурма пише, що про причини рішення говорити поки що рано.
«Вони лежать не всередині України. Прийде година після нашої победи, коли можна буде розповісти про це детальніше. Упевнений, буде дуже цікава книга! — йдеться у допису Шурмі.
Він пише, що повертається до роботи у приватному секторі, де й працював до призначення у ВП. І перераховує досягнення, яких, на його думку, вдалося досягти під час роботи в Офісі президента.
Серед них Ростислав Шурма називає реструктуризацію «десятків великих державних компаній, що принесло державі додаткові сотні мільярдів гривень», а також те, що країну «помістили на інвестиційний радар найбільших глобальних фондів та інвесторів масштабу BlackRock, JPMorgan».
Крім того, у свій актив він зараховує розробку таких програм, як є Оселя, є Підтримка та Національний кешбек.
Втім, Шурма запам'ятався також кількома гучними та суперечливими економічними ініціативами, які багато обговорювали. І які не втілились. Поки що. Розповідаємо про це.
Шурма та податкова реформа
Прихід Ростислава Шурми в ОП збігся із прийняттям так званої «податкової реформи Зеленського», що обговорювали майже весь передвоєнний 2021 рік.
Після тривалих суперечок до іншого читання до проекту закону внесли 11 тисяч поправок, але парламентська більшість вирішила розглядати проект за скороченою процедурою. І нарешті він виявився значно коротшим, ніж очікували на початку обговорення реформи, коли її називали антиолігархічною.
Саме в цей час з ОП до уряду йде Юлія Свириденко, а заступником голови президентського офісу стає тоді 38-річний Ростислав Шурма.
До цього він кілька років працював топменеджером підприємств бізнесмена Ріната Ахметова, зокрема з 2012 до 2019 років був гендиректором заводу «Запоріжсталь», який входитиме до холдингу «Метінвест».
Уродженець Львова та випускник «Могилянки» Ростислав Шурма також очолював запорізьку організацію партії «Опозиційний блок», яка виникла на уламках Партії регіонів. А до того, у 2010 році був обраний депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів.
Ростислав Шурма (інший справа) під час форуму опозиційних сил «Довіряй справам», проведеного «Опозиціним блоком» у Києві в червні 2019-го
Попри початок повномасштабної війни у лютому 2022-го, за півроку ВП вийшла із концепцією нової податкової реформи – так званої 10-10-10, яка передбачала зниження трьох головних податків – на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб та ПДВ до 10%.
Разом із цим пропонувалося прибрати податкові пільги, розширити доступ контролюючих органів до інформації та банківських рахунків, а також посилити відповідальність за несплату податків.
Тоді заступник голови ВП сказав, що сподівається на ухвалення реформи протягом «найближчих місяців-пів року».
Проте пізніше президент Зеленський заявив, що хоч і підтримує реформу 10-10-10, але ввести її під час війни неможливо через зобов'язання перед колективним Заходом, за гроші якого країна фактично фінансує всі невоєнні витрати.
«Ми – дотаційна економіка. Ми не встановлюємо правила зараз. Не наша економіка генерує гроші, їх нам дають. Ми виплачуємо пенсії за рахунок інших країн – це все треба враховувати», – заявляв президент Зеленський у червні 2023 року.
Під кінець 2023 року уряд запропонував нову стратегію доходів, яка передбачала мобілізацію економіки та посилення фіскального навантаження на бізнес.
Паралельно уряд поступово прибирав податкові послаблення, запроваджені в перші місяці війни, аби підтримати бізнес.
А літом 2024 року уряд висунув кілька ініціатив, які передбачають, що вже осенью українці будуть платити вищі налоги. Деякі з них вже набули чинності. Для прийняття інших — навіть у першому читанні – у парламенті наразі не вистачило голосів, і пропозиції повернулися до уряду на доопрацювання.
Втім, усі політичні гравці та оглядачі погоджуються, що підвищення податків не уникнути, бо для фінансування оборони та армії потрібні додаткові гроші.
Шурма і містобудівна реформа
2022 рік тривало обговорення ще однієї реформи, ініційованої Ростиславом Шурмою, – містобудівної. Прибічники твердили, що вона має покласти край хаотичній забудові українських міст та зміцнити авторитет місцевих органів урядування.
Представники «Слуги народу» у парламенті також казали, що ініціатива спрямована і проти місцевих чиновників, які дають дозволи на незаконне будівництво.
Проте в Асоціації міст виступили категорично проти, твердячи, що виписані у відповідному законопроєкті ініціативи мають корупційну складову на користь забудовників. Крім того, НАЗК повідомляли, що проект не погоджується з антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки.
Проти запропонованої з ОП реформи виступили також архітектори та громадські активісти. І навіть Мінкульт, де думали, що реформа може призвести до знищення культурного наслідку.
Але в грудні того року депутати все одно схвалили закон про містобудування. Історія цим не завершилась.
Петиція із закликом ветувати закон набрала понад 40 000 голосів. Президент не став підписувати його – хоч і не заветував.
А в червні 2023 року Володимир Зеленський розповів журналістам, що вже й не може ветувати закон, бо терміни минули, але хоче поспілкуватися із мерами і почути їхню думку.
Згодом уряд спробував запровадити основні моменти закону своєю постановою «Про реалізацію експериментальних проектів у сфері містобудівної діяльності», у якій фактично дублювався його зміст. Але й постанову надіслали на доопрацювання міністерства інфраструктури.
Економічне бронювання
З кінця 2023 року Офіс президента опрацьовував нову модель бронювання працівників від мобілізації, яка здобула назву економічної. Її автором також називали Ростислава Шурму. Пропозиція полягала в звільненні від мобілізації працівників із певним рівнем зарплати або сплачених податків.
Її обговорювали всю зиму та весну 2024 року. Вона здобула переважно негативні оцінки від військових, але в бізнесових та економічних колах багато хто казав, що без принципу «плати чи воюй» вже не обійтися – зважаючи на брак коштів у бюджеті та ситуацію на ринку праці.
До парламенту подали кілька законопроєктів, що стосуються економічного бронювання, але депутати поки що не розглядали їх.
У ЗМІ з'явилися припущення, що економічне бронювання можуть запровадити без ухвалення закону, а постановою Кабміну.
Це сталося після того, як прем'єр Денис Шмигаль заявив, що уряд запровадить принцип «воюй чи працюй», що передбачає ряд заходів, які виведуть ринок праці із тіні:
Стало також відомо, що Мінекономіки розробляє кілька моделей економічного бронювання, які можуть запрацювати у жовтні-листопаді.
Міністерство економіки нині очолює Юлія Свириденко, яка також є першою віцепрем'єркою. До приходу в уряд у листопаді 2021 року вона була заступницею голови ВП.
Сам Шурма в дописі після звільнення з посади написав, що впевнений у тому, що «модель «воюй чи працюй» буде введена в найближчу годину».
Джерело: bbc.com
Читайте також:
"Пустили щуку у воду": Шурма провів нараду про дерибан лісової та деревообробної галузі (Фото)
Про заробітчан-підмахувачів ОП.., або "Врятувати рядового Шурму" (Фото)
Яке барахло заселилося в ОП.., або Шурма все ближче до документування його діяльності
Скасування готівки: Україну перетворять на перший у світі цифровий концтабір (Відео)
Держава чи олігархи? На кого працює агент Шурма
Досье. Шурма Ростислав: засланный казачок Медведчука (Фото. Видео)
Комментарии
1