Дорогою на Покровськ справжній парад всіляких тазиків, ящиків, каструль та інших штирьових, ромбічних, логоперіодичних, спіральних антен РЕБ на військових автомобілях. На одному бусі я нарахував цілих 14 штук! Вони як хрестики та ікони в цивільних машинах, покликані захищати власників від злих духів доріг.
Майже всі ці різноманітні девайси - продукти нашого народного гаражного оборонпрому, робітники якого не бронюються. Майже всі пікапи, буси, легковики - куплені на народні гроші, модернізовані та обслуговуються безкоштовно на звичайних СТО, працівники яких не мають жодної броні.
І всіх цих народних умільців, майстрів, техніків, інженерів легко "пакує" ТЦК. І також старанно намагається пакувати інженерів великих оборонних підприємств, які мають бронь. При цьому сотні тисяч нікчемних, але впливових і багатих громадян залишаються поза зоною досяжності центрів комплектування.
Це проблема. Але може статися справжнісінька біда, якщо ми дозволимо емоціям розколоти зсередини наше суспільство. Тому що жоден ворог не зможе нас перемогти, крім нас самих.
Гострі проблеми несправедливої та неефективної мобілізації має терміново вирішити військово-політичне керівництво країни. Це питання сьогодні важливіше за зброю, бо вмотивовані бійці - наш найголовніший військовий ресурс, а коли немає справедливості - немає й мотивації.
Юрій Касьянов, facebook.com
Комментарии
1Від останніх заяв верховного обертом йде голова у військових.
Позавчора (у 2023) йшлося про повне звільнення окупованих територій, Криму, і жодних переговорів. Учора (2024) - про "формулу миру", західні гарантії і вступ до НАТО. Сьогодні вже - про "план Трампа", повернення окупованих територій "дипломатичним шляхом" (тобто - ніколи), і готовність безпосередньо вести переговори з путіним.
Зрозуміло, що наша справа маленька - воювати, і не пхати свого носа "в політику". Але одна справа воювати до перемоги, інша - чекаючи капітуляції і прямих переговорів із самим дияволом - ворогом України.
Мотивація різна. Боєздатність різна. Результат - різний, хоча сама армія зовсім не винна в тому, що говорять і роблять політики. Армія - це всього-на-всього спосіб, інструмент політики. І наша армія працює добре.
Нагадаю одну повчальну історію. Восени 1938 року Гітлер захотів відібрати Судетську область у Чехословаччини. Президент Чехословаччини висловив готовність вести переговори з ворогом людства, але ні його, ні його представників за стіл переговорів не пустили. Німеччина, Франція, Італія та Велика Британія вирішили долю Чехословаччини та її армії. План Трампа (Чемберлена) наказував Чехословаччині віддати Судети протягом 10 днів.
Через півроку, у березні 1939-го Німеччина остаточно ліквідувала суверенітет і державність Чехословаччини, перетворивши її залишки на "протекторат". Деморалізована політиками чеська армія не чинила фактично жодного опору, окрім одного сорокахвилинного бою з окупантами підрозділа капітана Павлика в місті Містек.
Найсмішніше і найсумніше те, що 1938 року чехословацька армія ні в чому не поступалася німецькій, Судетська область була надійно укріплена, а чехословацька промисловість виробляла всю номенклатуру озброєнь. Коли 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, саме реквізовані чеські танки становили основу бронетанкової потужності Вермахту.
Чехословацька армія у 1938-му готова була захищати свою країну. Але її ніхто не спитав, і країни не стало.