Не секрет, что сейчас на Донбассе сложилась крайне тяжелая обстановка. Враг наступает по разным направлениям — с севера, с востока и запада, наступает медленно, но постоянно, стремясь полностью перерезать «дорогу жизни» Бахмут-Лисичанск, и в районе Берестового рашисты к ней прорвались.
Рашисты хотят окружить наши войска в Северодонецке и прилегающих населенных пунктах, то есть, повторить то, что они сделали в Мариуполе, а их пропагандоны отрапортуют об «очередной великой победе — освобождении ЛНР».
Но при некоторой внешней схожести — враг наступает, мы обороняемся, ситуация на Донбассе имеет принципиальные отличия. Прежде всего, Мариуполь находится в своеобразном углу и прижат к Азовскому морю, которое мы, увы, не контролируем. Поэтому для окружения гарнизона и отошедших туда частей рашистам достаточно было подойти к Мариуполю с юга в дополнения к тем частям, что атаковали с севера и запада. То есть, трагическую судьбу Мариуполя предопределил быстрый, фактически без боя, захват врагом Херсонской области. Далее, без снабжения боеприпасами и продуктами наши воины могли только демонстрировать героизм без шансов на прорыв окружения. И подойти им на помощь было невозможно.
На Донбассе же у нас сохраняется значительно больше вариантов действий. Можно держать оборону, подтянув резервы. Можно отвести войска из потенциального «котла». Можно симметрично перерезать линии снабжения агрессора, идущие через Харьковскую область. Наконец, есть потенциальная возможность провести контрнаступательные действия в районе Изюма, что вообще может поменять всю картину сражения на сто восемьдесят градусов (не выдаю никаких секретов, об этом маневре рассуждают уже давно по обе линии фронта). В любом случае, надеюсь, что наше командование будет исходить из того, что необходимо сберечь войска, а не удержать населенные пункты любой ценой.
Война пошла в долгую. Но принимать решение надо уже сейчас.
Александр Кочетков, facebook.com
Комментарии
1Рубель тимчасово виріс проти доллару, принаймні на московських торгах.
Німеччина та Італія (батьківщини нацистів та фашистів), солідарні з сучасними своїми послідовниками, погодились купувати у росії газ за рублі. Війна війною, Україна далеко, а власна економіка важливіше.І на них за це росія не нападатиме.
В Угорщині вводиться надзвичайний стан. Придністров'я кипить, Молдова готується до війни.
Китай провів разом з росією військові навчання.
Московія заявила що не відступить, і байдуже скільки триватиме війна...
До чого це? До того, що дехто, наслухавшись байок Арестантовича, розслабився і забув про війну...
Бо хтось, як тільки мордорські війська вийшли з його області, вирішив що для нього небезпека в минулому. Що зараз те саме АТО, яке далеко і не чути, і хай з тим розбираються вояки... А "ми" втомилися від війни, і ці повітряні тривоги, ці нагадування, нас дістали...
"Ми" знову розслабились і нічого не робимо для власної безпеки. Чи може на околицях Житомира будують бетонні укріплення, доти? Облаштовують бомбосховища, закуповують медикаменти та обладнання для лікарень, укріплюють оборону? Може, по всій Україні так роблять?
Не певен.
Скоріше навпаки.
Бо війна знову десь далеко... Сумно, звісно, хтось там гине та страждає, але...
"Нас" це знову не стосується.
Хіба що лише тих, хто тривожиться за своїх воїнів...
/Автор - Василь Піддубний/