Чутки про скоре перепоховання праху українського національного героя Нестора Івановича Махно на його батьківщині в Гуляйполі виникли з легкої руки голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля. Той в свою чергу набрався «того розуму» від місцевого фермера Сергія Курмана.
20 квітня 2018 року під час зустрічі з ветеранами АТО треба було сказати щось патріотичне і бажано запорізьке. Ось і на тій основі, що нібито закінчився строк оренди могили Махна на паризькому кладовищі Пер Лашез, і зараз розглядається можливість перепоховання праху Нестора Івановича в Гуляйполі.
Дивно, але Інститут Національної пам’яті нічого такого досі не казав, а така подія міжнародного значення навряд чи може оминути таку урядову установу. Хтось з жителів Гуляйполя через особисті зв’язки із українською діаспорою в Парижі спитав і отримав офіційну відповідь із самої Паризької мерії, що місце поховання Нестора Івановича Махно безстрокове оплачено партією анархістів ще в 50-тих роках, тож ніяке закінчення строку оренди могилі не загрожує.
Пізніше 16 травня губернатор знову дещо ширше наголосив на розробці масштабного меморіального комплексу на честь Нестора Махна в Гуляйполі з прокладенням до нього туристичного маршруту. Ніби вже існує макет пам’ятника та триває цілий комплекс заходів щодо увіковічення пам’яті видатного земляка. Для створення рекреаційної зони знадобиться розчистити русло річки Гайчур та створити два рукотворні острови, на яких будуть розміщені фестивальне містечко, центральний парк з атракціонами і ярмарком, спортивний майданчик з тренувальними атрибутами.
Ось такі хвацькі довготривалі танці на кістках нашого славетного героя кортить утнути офіцеру російської армії, генералу міліції і СБУ. Хоча, виходячи з того, що ніякого цільового фінансування вищезгаданих капітальних вкладень Запорізькою обласною радою досі не передбачено, ті слова посадовця треба віднести до його особистої ініціативи.
Тим не менш на самій батьківщині Нестора Махна в Гуляйполі це викликало неабиякий резонанс і жваве обговорення в громаді, навіть не дивлячись на відповідь мерії французької столиці. Журналіст місцевого видання Новини Гуляйполя Валентина Красовська збирає думки жителів району та знайомить з ними широкий загал читачів.
Треба зазначити, що думки гуляйпільців щодо можливого перепоховання праху Н. Махна суттєво різняться. Старше покоління більш обережне. Воно в принципі вітає перепоховання, але часто бажає дещо відстрочити в часі ту подію.
Так авторитетний вчитель з великим стажем каже про необхідність з цього питання громадських слухань, - «Рішення не повинно прийматись келійно окремими особами та навіть і на сесіях депутатами. Очевидно, потрібен місцевий референдум, не дивлячись на відсутність закону про місцевий референдум, або збір підписів гуляйпільців, або збори громадян за місцем проживання».
Люди згадують нещодавню прикру подію, коли меморіальну дошку Н. Махна обливи фарбою невідомі. Історично Гуляйпільський район є прикордонним з Донецькою областю, тож нічого дивного в тому, що там сильна П’ята колона немає. Хоч Нестор Махно теж хотів створити незалежну республіку вільних селян, сепаратисти йому не вибачають вже тільки тієї обставини, що він за національністю і духом був українцем і патріотом України.
Не на часі! – такий вердикт виносить старше покоління. Та не менш, стосовно місця поховання в Гуляйполі, всі сходяться на думці, що Нестор Іванович має лежати поряд могили матері на центральному міському кладовищі.
Багато сміливих людей не бажають звертати уваги на можливі провокації ворогів України. Авторитетний місцевий історик вважає поховання даниною і обов’язком сучасних жителів району за те, що Нестор Іванович зробив для них і що хотів зробити, - «У розквіті своїх фізичних сил він піднімав трудове селянство на нерівну боротьбу проти різних ворогів і не зраджував своїх союзників. Хоча більшовиками був зраджений тричі. Махно започаткував у «Гуляйпільській республіці» прообраз місцевого самоврядування, яке зараз так тяжко торує собі дорогу. Тож не зрадимо «батька» вчетверте! Тому прах великого вигнанця України має бути повернутий до рідного краю, в Гуляйполе, а його постать, увічнена в монументі, повинна стати для теперішніх і майбутніх поколінь символом постійного прагнення трудового люду до волі і самореалізації. Коли це буде зроблено – питання часу. Я б не наполягав на негайному поверненні праху.
Одна мудра жінка так пояснює розбіжність поглядів містян, - «Протягом 70 років радянська ідеологія паплюжила Махна, зробила з нього найбільшого бандита, шлях якого вкритий підлістю і трупами. Але ж громадянська війна тим і страшна, що свої воюють проти своїх».
Юнь гуляйпільшині в тому питанні більш категорична… Висловлюються сміливо - негативно і позитивно, але не мовчать… І те добре. Є навіть такі, що рахують у що вийде ексгумація та перевіз праху до України, і вважають за краще витратити ті дві-три тисячі Євро – «скажімо, на ремонт КСК «Сучасник», який знаходиться в аварійному стані, відремонтувати якийсь відрізок дороги чи зробити ще щось корисне для міста, адже в Гуляйполі є безліч невирішених нагальних проблем». Хтось каже про якусь дискримінацію по відношенню до інших, похованих за кордоном, героїв. Словом, як у поета – «когда мы были молодыми и чушь прекрасную несли»… Все ж значна більшість наполягають на найшвидшому перепохованні.
Тут треба визнати – кожна із сторін має рацію. От тільки не треба з остраху на вчинки вандалів відмовлятися від повернення не тільки праху, а й самого славетного нескореного духу Батька Махно на Батьківщину. Так, дійсно - П’ята колона останнім часом зовсім знахабніла, а російські військові кораблі вже можна розгледіти з Бердянського берега… Та що з того? Ну давайте з переляку ще й перевеземо козацькі могили і могили героїв – всіх тих, хто віддав життя за майбутнє України й українців, куди-небудь до Румунії або Литви? Станемо посміховиськом на весь світ?
Ні не так! То є хибна думка. Та й чого було б боятися? Хіба нам вперше бити оті губаті конопаті пики?
Інша річ, що перепоховання такої всесвітньої величини як Нестор Іванович Махно, без сумнівів сакральне дійство. Гуляйполе зміниться, і зміниться надовго, а скоріше назавжди. Страшно уявити, що станеться як дух Батка побачить, у що правнуки погані перетворили його колись квітуче Гуляйполе? Не будемо впадати в містику, але самі люди, усвідомлюючи хто тепер з ними, зовсім по іншому поглянуть на своїх маленьких олігарчиків – Ігоря Бірюкова, Олександра Дудку, новітніх поміщиків Тимофієва і Курмана, баскака Онищенка з його тіунами-поліцаями… Та й правильно, бо давно вже заробили не тільки «криву копійку», а те що до неї належить на додаток. Величенький додаток!
Вадим Вишинський, координатор Запорізької обласної партійної організації "Рух нових сил Михайла Саакашвілі", голова ЗОГО "Правозахисник Запоріжжя"
Читайте також по темі :
Запорожская Гуляйпольщина сегодня. От славы вольного крестьянства до позора непуганых барыг
Куди золоті ноші занесуть Золотоношу? Вибрики долі головного запорізького поліцмейстера (Фото)
Конец чернозёму. Угроза превращения Гуляйполя в радиоактивный карьер снова нависла над Запорожьем
Комментарии
0Комментариев пока нет.