А де ж українське мистецтво, скажімо, 20-х років?
Ось воно.
Практично всі розстріляні, були репресовані або до кінця днів були позбавлені можливості вільно творити.
Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923. Зліва направо, перший ряд: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович.
У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко.
Почути рідкісні вірші багатьох з них, а також прекрасних сучасних поетів в авторському виконанні ви можете на сторінці мистецького хабу "ВО".
Сучасний поет писав про них:
''Хто пішов під кулю,
Хто в полярне сяйво,
Ось таку історію,
вивчити незайво...''
московити спочатку знищували цвіт української нації, а потім казали, що їхня культура найвища, найкраща, світова і т.д., а Україна нічого немає свого... А скільки вони нашого вкрали ??? Бо якщо хтось з письменників жив у них, то мусив писати російською... І тоді його друкували і називали своїм, як це зробили з Гоголем... Композитор Чайковський походить з козацького роду Чайки, художник Рєпін- це українець Ріпин і т.д. Одних знищували фізично, а інших присвоювали собі... І так триває до сьогодні...
Павло Бурунов, facebook.com
Комментарии
1Якщо колишній в'язень совісті путіна, власник «ЮКОС», мільярдер Ходорковський таємно від кремля вкладає свої кошти у будівництво елітного житла в Києві, то він міг би проявити ініціативу і тихо вкластися у виробництво українських дронів, які так потрібні фронту, а не чекати, коли на нього звернуть увагу жадібні чиновники Офісу президента. Тоді все коштуватиме набагато дорожче.