Сьогодні відбулося швидке і сумнівне в частині правосуддя засідання Запорізького апеляційного суду за скаргою Геннадія Миколайовича Луцика на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя щодо стягнення з Г. Луцика 9 тисяч гривень.
На перший погляд справа винятково проста. Позивач стягує борг за три роки надання громадянину Луцику послуг з опалення його квартири.
Громадянин Луцик не погоджується з вимогою КП «Концерн МТС» на підставі того, що ці три роки не міг отримувати і фактично не отримував послуг з опалення по простій причині відсутності квартирних радіаторів. Тобто на звичайний нормальний розум, судова справа зводиться до простого питання – чи правда на протязі всього заявленого часового періоду в квартирі не було батарей і відповідно не поступало тепло – тоді позов відхилити. Або навпаки радіатори були і тоді позов задовольнити.
Для того у суду є законне право провести виїзне засідання. Тобто практично для судді замовляють таксі, вивозять на місце мешкання відповідача та дивляться по всіх кімнатах на предмет наявності підключених квартирних радіаторів. Як відомо всім, хто останні два тижні стежить за перебігом подій публічного протестного голодування Г. Луцика, відомо про відсутність обігріву в квартирі останніх сім років. Тож в такому випадку суд прямо на місці має всі підстави відмовити Концерну МТС в позові. Однак Шевченківський суд в особі судді О. Дмитрюк позов задовольняє, а справа переходить до відома Запорізького апеляційного суду в особі судді Подліянової.
Судді Подліяновій добре відомі не тільки всі обставини справи, але і те, що Г. Луцик у вересні має святкувати свій восьмидесятий рік народження і що він є інвалідом другої групи за результатами перенесеного інфаркту. Знає «їхня честь» і про те що він два тижні голодує в наметі на Майдані Героїв. Не може не знати, бо щоденно проходить повз його намету по дорозі на службу і додому. Та й, забігаючи наперед, зазначимо що суддя саме цими обставинами докоряло КП «Концерн МТС» в їхньому небажанні піти назустріч людині.
Між тим і суддя Подліянова не стала обтяжувати себе власним судовим розслідуванням, а пішла по второваному шляху колегою з Шевченківського райсуду. Суд нащось став виясняти чи є загально-будинковий лічильник тепла на будинку де живе скаржник Г. Луцик. Нібито наявність лічильника і зафіксовані ним покази по будинку мають слугувати підставою вважати доведеним факт отримання послуг з опалення персонально Геннадієм Луциком! Якась очевидна дурість!.. Але то не просто дурість, а доводи суду на підтвердження рішення в першій інстанції.
Все ж таки недарма прийнято вважати, що апеляційний суд більш юридично освічений ніж районний. Там дійсно краще знають про статтю 120 Кримінального кодексу «Доведення до самогубства». Тож нема чому дивуватися, що суддя Подліянова вірно про себе розсудила, хай навіть і вже знала про припинення Луциком голодування, що не треба лізти на рожен навіть з «найкращих почуттів» солідарності з рішенням суду першої інстанції. Тож і запропонувала сторонам мирову угоду. Ну, чи не конгеніальне рішення? Сторони радо погодились на ту пропозицію і суддя радо перенесла судове засідання на 16 серпня.
Нам же, чотирьом присутнім на засіданні глядачам від партії «Рух нових сил» і ГО «Правозахисник Запоріжжя», й досі не зрозуміло, як сторони можуть досягти мирової угоди. Закони і відомчі міністерські документи не дозволяють робити винятки із загальних правил обкрадання народу для будь-яких окремих осіб. Ніяких скидок на вік, стан здоров’я, соціальну незахищеність, не отримання доходів тими документами не передбачено. То ж відмовитися від суми позову концерн не зможе при всьому бажанні – хіба що дещо знизити. Також навряд чи герой нашого часу пенсіонер Геннадій Луцик стане дурити самого себе і визнає, що на самому ділі отримував тих три роки послугу з обігріву житла. Тож які компроміси, яка мирна угода можлива за такими обставинами в справі? Тут суддя Подліянова явно покривила душею, а просто кажучи їхньою реформованою «юридичною мовою», «розвела лоха». Насправді ж, як нам здається, вона тим виграє час. За два місяці багато чого може статися: помре за наслідками довготермінового голодування дуже хвора людина, стихне хвиля громадського ажіотажу на колишньому місці розташування намету з надписом «БЕССРОЧНАЯ ГОЛОДОВКА», чи станеться третя революція і все вирішиться само собою?
Так, Геннадій Миколайович вчора в вечері дійсно офіційно припинив голодування. Вчора для нього був момент істини. Організм дав знати, що з подальшим голодування миритись не може. Також зранку відбулося ще одне судове засідання в тому ж таки одіозному Шевченківському суду. Тепер позов подав сам Луцик., а предметом стало недійсність відмови ГТС в наданні технічних умов на встановлення в квартирі системи автономного опалення. Як і треба було очікувати, Шевченківський суд зразково виконав наказ місцевої влади – відмовив і в цьому позові. Та не в тому справа…
Одразу після судового засідання Геннадія Миколайовича прямо в коридорі приміщення суду перестріли два бравих дотепних молодика: Сан-Санич та Володимир Володимирович. Сан Санич назвався генеральним директором КП «Наше місто», згідно чого ми встановили, що то був пан Ніколаєнко. Володимир за прізвище не згадав, але просто назвався представником КП «Концерн МТС». Вони взяли неборака під білі ручки та відвели в темний закуток. Там почали умовляти припинити голодування – та нащо воно вам потрібне? Ми ж все порішаємо… Все буде «ляля»!
Хто думає, що старий - лох, глибоко помиляється… Просто він дозволив сам собі повірити (ми певні брехні) та погодився припинити голодування. Просто людині ще не набридло зустрічати світанки. От і все! Він не здався, ні! Ніщо не завадить в разі чергової жахливої брехні згодом знову об’явити голодування. До того ж в вересні буде вже не так пекельно спекотно.
Ми теж подивимося. Щось підказує, що крапку в цій справі ставити зарано… Хоча б тому, що до чого тут О.О. Ніколаєнко з його КП «Наше місто?» «Наше місто» відповідає за утримання будинків і прибудинкової території і все! Тож жодним чином не має відношення до постачання гарячої води і обігріву. То чого б встрявати не в свою справу?
А Ви, шановний читачу, якої на те думки?
Партійці "Руху нових сил" та брати Луцики
Вадим Вишинський, координатор Запорізької обласної партійної організації "Рух нових сил Михайла Саакашвілі", голова ЗОГО "Правозахисник Запоріжжя"
Читайте по теме:
Восьмидесятилетний инвалид два года ожидает приёма у Запорожского губернатора Брыля. Жесть! (Фото. Видео)
Перший тиждень голодування позаду. Чи буде запорізького козака-космонавта Луцика включено до книги почесних громадян Запоріжжя?
Зведена інформація щодо стану здоров’я голодуючого на Майдані Героїв запорожця Геннадія Миколайовича Луцика
Какое запорожцам дело до голодающего на центральной площади пенсионера? Полиция не прогоняет – и на том спасибо (Фото. Видео)
Партійці Руху нових сил пікетували Запорізьку облдержадміністрацію (Фото. Відео)
Комментарии
0Комментариев пока нет.