Чому Авдіївку довелося залишити, та які наслідки матиме перехід цього міста до росіян (Фото)

стрела-дайджест 638

Сумувати з приводу неминучого — це ознака незрілості. Зрілість — це коли кожна поразка аналізується, знаходяться її причини і, відповідно, шляхи уникнути подібного у майбутньому.

Багато хто вважає, що головна причина відходу ЗСУ з Авдіївки — це нестача снарядів. Тобто, ми-то все, як слід, а от партнери підвели... Насправді, снарядів бажано було б побільше, але це не головне.

Інші звертають увагу, що при штурмі Авдіївки ворог переважав нас чисельно у декілька разів. Це правда, але теж не є визначальним фактором.

Насправді, все вирішила перевага агресора у небі. Яка дозволила його фронтовим бомбардувальникам підлітати до Авдіївки на відстань 50 км і просто закидувати наші позиції коригованими авіабомбами. 50-60 таких бомб вагою до півтори тони на конкретну позицію вщент руйнують будь-які укріплення. У наших бійців зникає фізична можливість успішної оборони.

Авдіївський коксохім був однією з найукріпленіших позицій в окрузі

Підтягнути до Авдіївки нашу фронтову ППО ми не змогли. Можлива, була загроза її знищення ворожими безпілотниками, тими ж «ланцетами». Можливо, ще щось. Але небо над Авдіївкою — важливим оборонним рубежем ЗСУ, виявилося незахищеним.

Саме тому відхід звідти був неминучим.

Але ж на півдні, у Кринках, ворог теж діставав нас КАБами, а потім було збито декілька його штурмовиків, він змушений був діяти значно обережніше і, відповідно, менш ефективно.

Можливо, довгоочікувана поява у нас F-16 допоможе уникнути подібних ситуацій. Так чи інакше, але протидію російським КАБам знаходити необхідно.Також треба зауважити, що оборона Авдіївки була програна не безпосередньо у місті, а на його флангах. Саме там ворог просувався повільно, але постійно, що і призвело до напівохоплення міста. А от чому ми програли флангові бої і на півдні, і на півночі Авдіївки — це тема для аналізу і висновків нашого оновленого Генштабу.

Відхід з Авдіївки— це здебільшого іміджева, а не стратегічна втрата. Але попереду в нас битва за Харків, і там повторення помилок вже неприпустиме.

Джерело: censor.net

У New York Times оцінили, які наслідки матиме перехід Авдіївки під контроль росіян

Захоплення Авдіївки є першим великим досягненням російських військ з травня минулого року.

Через загрозу оточення українських військ вище військове керівництво України віддало наказ про відступ з Авдіївки. У New York Times оцінили, які наслідки матиме перехід Авдіївки під контроль росіян та поділилися розповідями українських військових, що розповідали про процес виходу з міста.

Як зазначає видання, захоплення Авдіївки є першим великим досягненням російських військ з травня минулого року. росія намагалася захопити місто ще з осені минулого року. За словами українських військових, а також британських і американських офіційних осіб, ці спроби здебільшого провалилися і призвели до одних із найважчих втрат росії за всю війну: десятки тисяч її солдатів були вбиті та поранені.

При цьому, навіть якщо українські лінії стабілізуються в тилу Авдіївки пише видання, її потрапляння під контроль росії дозволить московським військовим більш ефективно переміщати свої війська та техніку під час наступу в інших напрямках. Як зазначили опитані NYT експерти, взяття під контроль Авдіївки може створити відкриття для росії.

Українські солдати у коментарях NYT описували "розгубленість і відчай" під час відходу з міста.

NYT нагадує, що на початку цього року росіянам вдалося прорватися до самого міста Авдіївка, після чого українські втрати почали значно збільшуватися. Водночас росія посилила бомбардування міста, намагаючись зруйнувати міцно укріплену українську оборону.

"Оскільки ситуація ставала дедалі жахливішою, військові аналітики в Україні та за її межами хвилювалися, що керівництво повторить те, що багато хто вважав минулою помилкою: триматися після того, як стало зрозуміло, що надія втрачена, і не потрібно витрачати особовий склад і зброю".

У суботу вранці ще тривав вихід з Авдіївки під слабшими російськими бомбардуваннями. В українському військовому командуванні заявили, що відхід з південної частини міста відбувся з "незначними втратами". Хоча відео, опубліковані в соцмережах, демонструють, наскільки небезпечним був шлях відступу українських бійців.

Дехто в приватних інтерв’ю висловлював стурбованість тим, що заклик до виходу надійшов надто пізно, або опублікував у соціальних мережах різкі звіти про свій небезпечний і хаотичний відступ.

Зокрема, один із військових розповів, що його підрозділу не залишилося часу на організований вихід — ані на евакуацію зброї та техніки, ані на те, щоб спалювати документи та мінувати шлях наступу на російські війська.

"На вулиці була нульова видимість. Це було звичайне виживання. Кілометр через поле. Зграя сліпих котів на чолі з дроном. Ворожа артилерія. Дорога до Авдіївки всіяна нашими трупами", - розповів він.

"Його та інші свідчення не вдалося підтвердити незалежно, але відомо, що солдати, згадані в цій статті, є членами української армії та публічно присутні в соціальних мережах, а місце розташування ландшафтів, показаних на відео, було перевірено як такі, що знаходяться в Авдіївці", - пише видання.

Вихід з Авдіївки

16 лютого стало відомо, що рф кинула на штурм міста всі резерви, в тому числі з інших напрямків фронту. Українська сторона вирішила вивести своїх воїнів з Авдіївки, щоб зберегти їх життя. Бійці почали займати позиції на другому рубежі оборони.

Водночас військовий експерт Олексій Гетьман зазначає, що після того, як наші захисники вийшли з Авдіївки, на фронті не варто очікувати серйозних змін. Аналітик вважає, що супротивник, швидше за все, зупиниться після захоплення Авдіївки, йому необхідно привести до ладу підрозділи, які зазнали істотних втрат, і перегрупувати сили.

Джерело: unian.ua

Комментарии

3
ото ж +4
Сумно. Дуже сумно. Але треба робити своє...
!!! +3
Українського ВПК не запущено і ніхто його на повну міць запускати не збирається. Оборонні фортифікаційні споруди також не робляться! І приклад тому Запоріжжя, де пройшла чутка про зникнення грошей на виготовлення великої кількості "пірамідок".
Це вже розстрільна справа!
болюча правда... 0
"Тих, хто залишився на позиції "Зеніт" під запевнення командування що вони "домовились з росіянами" розстріляли росіяни.
Доля тих, що блокували при виході з'ясовується.
Провал оборони, відсутність БК і снарядів, демобілізації, вчасного виведення наших підрозділів вся відповідальність на Зеленському, його міністрах #яйцо17грн Резніков і Рустем Умєров , які заважали військовим приймати вчасно виважені рішення.
Кцпи розстріляли 6 оченні, всім, хто був ходячий, довелося з боєм прориватися до основних сил. На жаль, було 4 неходячих хлопців (поранені) та 2 ще ходячих, які не мали шансів без евакуації пробитися.
Відтворимо коротко хронологію тих подій.
Прорвавшись до Царської охоти через трубу, ворог потім використав ще один вихід у 1500 метрах вище Зеніту. І відповідно, почав там закріплюватися. Кцпи продовжили тиск з Опитного, рухаючись до своїх співвиродків там. Об'єднавшись, вони утворили оточення Зеніту.
Довгий час не приймалося рішення про відхід, аж поки 13.02 не почало закінчуватися БК та запаси води. Була невдала спроба деблокуватися як раз бійцями, які були потім розстріляні. Розуміючи вже трагедію та безперспективність оборони, було дано команду прориватися з боєм малими групами. Тут трапився неприємний інцидент, який вже описував інший боєць в інстаграмі, коли командир сказав про поранених "Кидайте їх нафіг і спалюйте все". Біда ще в тому, що це почув саме поранений боєць.
14.02 почався вихід малими групами, а пораненим пообіцяли евакуацію, яка мала прибути 15.02. З 5 пораненими залишився один із вцілілих бійців. Інший боєць Панда перед смертю напише: "Мені похуй, що зі мною буде, а хлопців шкода". Наступного дня, орієнтовно з 12 години на позицію прийшли кацапи, а вже 16.02 в кацапських медіа з'явилися кадри розстріляних бійців.
Швидше за все, хлопці були розстріляні одразу 15.02. Ще один із бійців перед смертю встиг написати "ні хліба, ні х*я, і води залишилося пів пляшки". На кадрах з тілами один з бійців так і залишився тримати ту пляшку після смерті.
Серія помилок і затягування з рішучими діями привели до такої трагедії. А ворог вчергове довів, що йому байдуже на всі правила війни.