Ситуація на воєнному і дипломатичному фронтах (та системніі "помилки")

Не відбувається нічого неочікуваного.

Так, один з помітних чиновників НАТО зробив типовий вкид щодо переговорів України з агресором з відмовою від частини наших територій, тобто, на відомих умовах недоімперії. Натомись обіцяють примарний вступ у НАТО (гарантій — жодних).

Немає сумнівів, що цей вкид — не останній. І появу їх провокує ситуація на фронті, яку можна характеризувати як динамічну рівновагу: ЗСУ тиснуть на окремих ділянках, ворог намагається робити те саме на інших.

Причині ситуації, що склалася, достатньо прозорі.

По-перше, ми самі намагалися лякати ворога нашим переможним літнім наступом. І таки досягли свого: ворог злякався. І почав закопуватися у землю, мінувати все навкруги, форсувати виробництво всіх видів зброї.

По-друге, ми все ще не розуміємо мотивацію ворога. Наша мотивація абсолютно зрозуміло: українські герої захищають своїх рідних, свою землю, свою державу. Оскільки нічого подібного у агресора нема, бо він веде загарбницьку немотивовану війну, то виникає хибне відчуття, що треба ще натиснути, і ворог зламається і побіжить.

А це не так. Окупантів мотивує, в першу чергу, страх. російський генералітет боїться путіна. Полковники бояться генералів. І так далі до рядового бійця, який боїться власного командиру взводу більше, ніж ЗСУ. До речі, наші касетні боєприпаси дієво виправляють цей баланс страху.

Крім того, ми недооцінюємо російську покірність. росіян женуть на несправедливу війну, на смерть, а вони підкоряються. Бо не бачать жодної іншої перспективи. І навіть жінки не наважуються масово протестувати, щоб врятувати своїх чоловіків, синів, братів.

До розгрому окупантів на території України нічого в недоімперії не зміниться. А нам не дають достатньо зброї для такого розгрому: і тому що її реально замало, і тому що у Заходу нема чіткого алгоритму, що робити з ядерною росією, яка почне розпадатися.

І про розбіжності і суперечки, які буцімто виникли між політичним і воєнним керівництвом країни, тобто, між В.Зеленським і В.Залужним.

Так, робочі розбіжності існують. Але вони стосуються не продовження наступальних дій, президент Зеленський як раз за успішний наступ ЗСУ. Бо тиснути щодо переговорів з агресором будуть саме на нього.

Але у військових є переконання, що наша промисловість недостатньо працює на забезпечення ЗСУ зброєю українського виробництва. Зокрема, ми почали програвати у кількості і якості повітряних безпілотників, а це суттєво ускладнює наступальні дії. Реакцією на це і є нещодавня заява В.Зеленського щодо необхідності збільшити виробництво безпілотників у рази.

Півтора місяця для переламу на фронті ще є. Крапку можна буде ставити лише за початку дощів, які практично унеможливлюють наступальні дії, а також коли будуть вичерпані всі наші резерви. На сьогодні принаймні половина таких резервів ще не задіяна.

Олександр Кочетков, facebook.com

Системні "помилки"...

Хто і чому складував наданий запас БК західними союзниками в місцях, які не мали протиракетного захисту і були вражені. Повністю. Що власне і похоронило той контрнаступ.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Нарізка новин перед вторгненням. Самий цимес...

Без зайвої мішури. Майже 20 хвилин, щоб переосмислити і зрозуміти, що відбулось 1,5 року тому. Відчуття катастрофи бриніло в повітрі.

Ще живі сотні тисяч українців, ще мільйони безтурботно живуть в своїх домівках. Ще немає російської техніки на українській території.

Давайте разом згадаємо як йшла підготовка до війни. Всього 20 хвилин вашого часу, щоб відчути невідворотність того, що мало статись. Без супровідного тексту - просто дати і новини. Хто винен? Чи були попередження? Чи були вони достатньо детальними? Чи можна було вчинити преЗеденту інакше? Чи була зрада? Хто друг? Хто друга називав ворогом? Тут цілком можливо ви знайдете відповіді...

Однозначно ролик був підготовлений на захист Порошенка, цього "мородера на крові", але короткозорість молодого президента, його злочинне оточення безперечно допустили безперешкодне вторгнення ворога...

За сторінок Олександра Кочеткова, facebook.com

P.S.

Вкотре підтвердилася істина: попереджений - значить озброєний! Чомусь, незрозуміло з яких міркувань, про контрнаступ трубили в усі труби всі, кому не ліньки, як у нас, так і за кордоном. Будь-яка розсудлива людина розуміла (навіть це опудало Порошенко, від якого тошнить), що біда наближається... Але протягом кількох місяців кроти у владі працювали на путіна, поки інші розгойдувалися, замінивши дії пугалками. Навіть тепер, "авгієві конюшні" не зачищені...